З Днем Народження, Україно.

Ця картинка попалась мені десь на просторах інету, я вважаю, що це листівка до Дня Незалежності України! Я вірю в те, що люблю і люблю те, у що вірю. Тому я і моя родина намагається підтримувати дихання України, навіть коли зараз воно буває зі збитим вдихом і видихом. Я сама часто відчуваю, що вже не має сил дихати, не має можливості вдихнути на всі груди, але потім ти знову згадуєш імена тих, які вже не з нами зараз і тоді ти розумієш, що ти все ще дихаєш завдяки їм і з ними зараз. Або на фронті або для фронту. Або з державницької позиції, або в підтримку державницької позиції. Іншого шляху - не існує. Хтось ще досі думає, що це шлях України - дивний, сповнений трагедій, абсурдних виборів чи недовиборів.., а я вважаю, що це шлях вибору, де кожен недовибір - смерть. Це приклад для всіх країн та народів, що врешті має привести до новї парадигми мислення, до ризомної взаємодії, до цілісності, або... нас не стане, як і такого шляху не стане у інших країн. Чому? Тому що ми живемо поруч з народом, який як явищу поклоняється не смерті (тоді би вони поважали своїх військових, які гинуть і з честю відносились до мертвих тіл українських військових), цей сусід поклоняється "ніщо". Не тому ніщо, в якому панує наповнення і розуміння, що всє є, а тому ніщо, який живе в моменті насилля, в моменті втрати віри, в безсенсовості, в ступорі і неспроможності бути тим, хто має волю. Ми живемо поруч з тими, хто сіє це "ніщо" всередині себе, країни яою б багатою на ресурси вона не була, і у всьому до чого торкається - спортивні змагання, економічні рішення, політичні режими, відношення до дітей, до родини, до фізичного тіла... Щоб подолати ніщо, потрібно потстійно робити вибір повз смерть, повз страх, долаючи залишки ніщо в собі. І в Україні є ця здатність. Це нелегкий шлях. Адже партнери бояться ніщо, вони бояться протидіяти, бо не вірять, що ніщо можна здолати, адже в кожному є ця частинка... А ми поставлені перед вибором без вибору - здолати ніщо в собі, всередині нашої держави і паралельно - перемогти велике Ніщо у вигляді рф. Я люблю і відчуваю як люблять мене, як любить мене Україна, я вірю і відчуваю, як вона вірить у мене. Ви теж можете це відчути. Багато, хто з героїв несе цю віру і любов в собі. Багато, хто в різних сферах діє під впливом такої віри і любові. Дякую кожному за існування сьогоднішнього свята. Будьмо цілісною ризомою задля перемоги ніщо в собі і в історичному процесі. Нам потрібно діяти, мислити, вірити і прагнути, попри все, здійснити реалізацію проєкту Україна і щасливих поколінь в неї, свідомих, адекватних, готових до вибору. Цей шлях він не про смерть, він про вибір. Любити, це робити вибір, щодня. З Днем Народження, Україно.