Творіть, донатьте, дійте, живіть, любіть.

Спочатку - це маленький компроміс всередині себе, мілкий продаж себе, своїх вподобань, цінностей, мрій.

Маленький компроміс з собою там, де не треба компромісів = великий крок в сценарій життя, який іде не за планом вашого наміру... А може все іде за планом наміру, просто ви не знали свого наміру. Ви щось прагматично розкладали в голові про свої цілі, а чомусь вийшло інакше. Бо намір, це те, що запускається цілісною свідомістю - тілесною, емоційною, ментальною, духовною. З цією четвіркою не домовишся. Тут не пройде домовленість. Потрібно стати НАМІРОМ, який ВЖЕ Є ВАМИ. Не менше. Це не віра, не фанатичне слідування плану, не принциповість. Намір - це ви і є, ви справжній.

Чи продав щось Юда? Ні, він здійснив свій намір. Чи змінило це шлях Ієшуа - певно ні, бо він був НАМІРОМ і крокував ним.

Я навчаю оперувати таки поняттями як намір, запит, глибина, проточність, обʼєм, проникність, центрування...цілісність. І це завжди складно. Бо цілісність не можна звести до раціонального опису алгоритму дій чи думання. А намір не заміряти, але його силу і чистоту міряє саме буття, крізь час, ні, гірше - крізь вічність.

Тож, минуло свято, яке мало нагадати про цілісність. Минуло святкування, а дух переродження мав залишитись. Мав залишитись в минулому патерн йти на компроміси, "мікропродаж себе".

А тепер обережно подивіться на світ і усвідомте, що якби там не було - ми рухаємось в перемогу. Ми киваємо і посміхаємось на "мирну угоду", але ідемо у Перемогу. Тому що, як написав нещодавно мій друг, аналізуючи "Володаря Перснів": "Фродо - це ми, українці". Ні, ми не всі однакові, але ми несемо це "кільце Саурона" в гирло болі. Щоб донести, давайте припинемо бути Юдами до самих себе.

Спостерігайе за усім з ясною свідомістю, а дійти з цілісності. Народіть самого себе і пишайтесь цим, бо врешті-решт, за цим ми прийшли сюди, тільки за цим.

Творіть, донатьте, дійте, живіть, любіть.