top of page

Про буття ми згадуємо рідко

Був такий фільм та книга "Ефект метелика", що задали свою версію бачення теорії хаосу та спробую пояснити, як функціонує буття у простих варіантах сценаріїв одного життя людини. Про буття ми згадуємо рідко, в основному перед смертю чи перед випробуваннями. Але "ефект метелика" з нами наскрізно, просто більшість з нас його не помічають, а меншість - воліють не помічати. Наприклад, ви говорите з людиною, раптом, дзвонить її телефон вона бере слухавку і тембр її голосу змінюється в мить, тіло зжимається і повітря не вистачає. Нічого не сталось, як потім тобі пояснили. Просто це дзвонили батьки (партнер, родич, хтось з роботи...) і людина перестрибнула в іншу себе, а з цим і в іншу реальність. Там, в тій реальності, вона мало на що впливає, мало повітря і все визначено замість неї. А буває, ти є свідком іншого дзвінка - людина бере слухавку і її тіло наливається задоволенням, очі світяться і дихання ще легше та глибше, ніж було до. Людина перенеслась в своє кохання, радість, щось що є її світом наповнення. А буває людина розслаблена і наповнена і до дзвінка, і під час і після... Буває, рідко, але буває. І ти розумієш - вона ЖИВА крізь все, вона сама для себе "ефект метелика" і тут і зараз створює реальність для себе із того, що може. Вона присутня, вона цінує миті, себе, людей навколо і все, що має, вона живе у всіх проявах.Є щось, що нас зменшує, є щось що дається на виріст. З меншим ми миримося, заграємось, іноді боремось, а от перспективне "більше" ми часто не можемо побачити і просто проходимо повз. Тільки ти ловиш щось "на виріст" для себе, як перемикаєш "метелика" і створюєш новий сценарій, більшої потенції, більшого розуміння та сприйняття світу та себе. Тож, задача навчитись розрізняти виміри - однакові з твоєю свідомістю, менші (що ти переріс всередині), і більші - за якими варто було дозволити йти. Привчити себе орієнтуватись на більше в людях, в ситуаціях, у викликах - це непросто. Адже більше, це не про кількість чогось. Це про більше в обʼємі охоплення світосприйняття. І йти за більшим - це шлях з постійною відкритістю та довірою до розуміння невідомого поки що. Але цей шлях дає тобі ТЕБЕ.

Але він потребує неспішного вдумування, вслухання, самоспостереження і роботу з іншим. Це глибоке читання, це щира розмова, це активна правда, це відповідні дії, з усвідомленням, що і від твого вибору залежить "ефект" того, що станеться з буттям. Бо ти активний учасник Буття.

А коли збираються люди з різним виміром - їх діалог сам як виклик. Нещодавно я була свідком такого - де людина, проживши багато років з партнером, все ще захоплюється коханням, знає запах коханої людини і не потребує зовнішньої стимуляції для відчуття пристрасті до давно знайомого партнера. А інший слухає і дивується, як можна любити після 10 років разом, про який ще запах ідеться, живуть без скандалів, шарніри звичок сприймають як кохання. І перший щасливий, хоча все просто, у іншого все є, все складно, але чогось не вистачає. І лише коли другий допускає, що перший знає більше про кохання, з ним є про що говорити - вони реально чують один одного і починається створення "ефекту" метелика для зміни сценарію.

Це розрізнення. Воно потрібно скрізь - в бізнесі, в формуванні майбутнього, в стосунках з близькими і далекими, але в першу чергу - для розуміння на який вимір претендую я, що я бачу "своїм". Розрізнення - це здатність за першим прошарком повідомлення бачити інші, глибші, істинні. Це не приходить одномоментно, але це точно варто розвивати. Алгоритм розвитку і початок шляху закладаємо 14-15.08 біля Львова, а для тих, хто живе за межами України - 23-24.08 Хорватія.

Реєструє партнер-організатор @Skills.Educational company.

ree

 
 
 

Коментарі


262720213_4650453798367084_1831270911860695754_n.jpg

Ольга Дуда

Команди нової парадигми - це активне дослідження та практичне впровадження змін. Від команд нової парадигми залежить не лише бізнес, але й розвиток громадянського суспільства та якість його життя

  • Instagram
  • Facebook
  • LinkedIn
  • YouTube

Ставати цілісними - це виклик від майбутнього до нас теперішніх

©Open Circle/Olga Duda

bottom of page