Жити з намірів ризоми

Звикаєш, що люди не пишуть відгуки на твої події, кажуть, що це складно. І я бачу вдячність, не випрошую зворотнього звʼязку, бо іноді його можна побачити просто в мовчанні, з яким людина уходить від тебе по завершенню практикуму, події, курсу, взаємодії. Іноді я навіть дивуюсь, чому вони знову і знову приходять, хоча мовчать про свої зміни та реальні події, які здійснились між навчаннями. Іноді дотик між мною і людиною в багато років, а наче ти розуміє, що весь цей час вона працювала з матеріалом і засвоївши повністю - прийшла знову. Вона не могла раніше... На початку травня на запрошення гарної людини, я відвідала виставу Давида Петросяна "Троянство". Для мене він саме той, заради якого можна і треба приїзджати в Україну з будь-якого куточка світу, хоча його вистави багатовимірні, глибокі і точно не про дозвілля, а про мистецтво, яке дає на виріст глядачу, дає з повагою і віру в свідому аудиторію. Я точно знала, що маю сказати йому дякую і ще раз написати усім, про неймовірне везіння, що ми живемо в одну з ним епоху. Це не просто вчасно, це зцілююче. І ось весь час я думаю написати, та відчуваю як складно мені виразити всю вдячність та враження, під яким я досі прибуваю. Тепер я трошки побула на місці і тих, хто приходить на події до мене, якщо вони бачать багатовимірність і глибину, то як про це сказати просто, щиро, передавши все, що прожив. Зараз мені випала нагода написати своїй аудиторії. На фото наша група і я, коли ми розбирали і проживали співдію у роботі над темою ризоми, стосунки та сприйнняття світу крізь неї. Я не була певна чи вдасться мені побудувувати структуру події так, щоб пішов відгук, ясне розуміння знання, яке люди могли б пронести собою, щоб отримати власне проживання особистого знання, не вигаданого. І спектакль, як і сам термін "троянства", мені допоміг у створенні живої події. Я хочу подякувати групі, яка працювала 23.05 в Києві і приїхала після жахливої ночі 24.05, щоб подякувати за відчуття ризоми і сотворити її далі, разом. Я неймовірно щаслива. У нас все вийшло і ризомні взаємодії для когось стануть вже нормою, що розгорне свій шлях далі, крізь всі виклики в Україні і за її межами в цей історичний перехід. В анонсі про роботу режисера Петросяна було сказано, що "Троянство" стане першою виставою у триптиху постанов, які готує режисер Давид Петросян. На кінець весни він планує виставу за текстом "Будь мужиком!" сучасної драматургині Наталії Торжевської, а на кінець літа — постанову з робочою назвою "Держава". "У виставі за текстом «Будь мужиком!» будемо говорити про подвійні стандарти в суспільстві. Коли ветеран повернувся додому, він — герой. А коли суспільство дізнається, що він із ЛГБТ-спільноти, то в суспільства може бути зовсім інша реакція. І акцент у виставі саме на цьому: не на темі ЛГБТ, а на реакції суспільства", — каже режисер. Для третьої вистави цього триптиху Давид Петросян пише текст сам на основі трьох творів: "Держави" Ніколо Макіавеллі й двох творів Платона — "Держава" і "Банкет". (СуспільнеМедіа, 25 березня 2026). І я неодмінно відідаю всі, бо це виміри цілісності. Я оглянула 23.05 зал і відмітила для себе парадокс і очевидність, що багато з учасників, хто готові до ризоми, пройшли мої «тріптихи» - вимір особистого росту, парні семінари як розвінчування стереотипів про жінку-чоловіка і парні стосунки з огляду суспільства і чим це є для кожного насправді, а також апогеї розвитку за моїм підходом – програми «Розрізнення», «МайстерМайнд» і тепер «Ризома як взаємодія», щоб усвідомлено жити та впливати через своє життя на суспільство, політику, бізнес, державотворення. Тому ризома сталась, бо були пройдені попередні сходинки, без яких не можна думати про більше. Дякую багатьом людям, які навіть не знають про моє існування, як Давид Петросян, Олександра Матвійчук, Олексій Ануля (це лише частина тих, кого згадували за час роботи), але я, знаючи, що вони існують, легше та натхненніше іду свій шлях разом з вами. Дякуємо за фото @sarymsakovstudio